Content deleted Content added
м҃л →‎грамматїка: какой ад тут был, а я и не заметил.
Line 9:
== грамматїка ==
 
Ѩꙁꙑка Єспєранто творьць Людъвигъ Ꙁамєнъгофъ въсхотѣ ѩꙁꙑкъ простъ вєльми сътворити · да вьсꙗкъ чєловѣкъчьловѣкъ моглъ би и бръꙁо иꙁоучити ⁙ Тѣмъжє иꙁъмꙑсли грамматїкоуграмматїкѫ краткоукраткѫ шєсть на дєсѧтє правилъ имѫщѭимѫщѫ ѭжє искони иꙁъдаиꙁда ѩꙁꙑкомъѩꙁꙑкомь роусьскꙑимъроусьскꙑимь ⁙ Тѫ грамматїкоуграмматїкѫ єспєрантисти Unua Lernolibro рєкѫтъ ·и ѥжє єстъ словѣньскꙑтъ {{lang-cu|прьва кънига оучитєльна.}} ѥстъ
 
=== Оо частѣхъ слова ===
# Оукаꙁатєлꙗ нєопрѣдѣльна нѣстъ · тъкмо опрѣдѣльнъ ѥстъ ⁖ {{lat-ga|la}} ⁖ · ижє ѥдинъ вьс҄ѣмъ родамъ и числамъ и падєжамъ
 
# Имѧ сущєствитєльноѥ воиноусѫщьствитєльно чрѣꙁъ {{lat-ga|o}} съконьчаѥмо бꙑваѥтъ,ѥстъ ѥгда· жєа въ чисълѣчислѣ множьствєнѣѥмъмножьствєномь ѥстъ,такождє къ сєбѣ {{lat-ga|j}} прибавлꙗѥтъ. Сѫтъ жє лишєТъкъмо дъва падєжꙗ, ѥстє · ꙗжє сѫтъѥстє имєнитєльнъ и винитєльнъ, ижє· онъжє ѥстъ ꙗко имєнитєльнъ, · нъ чрѣꙁъ {{lat-ga|n}} сѧ конъчаѥтъ.коньчаѥтъ
# Нѣсть оукаꙁатєль нєопрѣдѣльнъ, тъкмо опрѣдѣльнъ, ѥдинъ вьсѣмъ родамъ и чисъламъ и падєжамъ, ижє ѥстъ la.
# Имѧ жє прилагатєльно чрѣꙁъ {{lat-ga|a}} сѧ съконьчаѥтъ ⁙ Падєжи и числа ꙗко имѧ сѫщьствитєльно иматъ ⁙ Съравьнитєльнъ обраꙁъ прилагатєльнамъ чрѣꙁъ слово {{lat-ga|pli}} авлѥнъ ѥстъ ѥгъда болѣѥ · чрѣꙁъ {{lat-ga|malpli}} ѥгъда малѣѥ и прѣвъсходьнъ обраꙁъ ꙗко {{lat-ga|plej}} ѥстъ
# Имѧ сущєствитєльноѥ воиноу чрѣꙁъ o съконьчаѥмо бꙑваѥтъ, ѥгда жє въ чисълѣ множьствєнѣѥмъ ѥстъ, къ сєбѣ j прибавлꙗѥтъ. Сѫтъ жє лишє дъва падєжꙗ, ꙗжє сѫтъ имєнитєльнъ и винитєльнъ, ижє ѥстъ ꙗко имєнитєльнъ, нъ чрѣꙁъ n сѧ конъчаѥтъ.
# Имєна числитєльнꙑ обьща вєщии числа каꙁаниꙗ дѣлꙗ с҄и сѫтъ : {{lat-ga|unu}} (ѥдинъ), {{lat-ga|du}} (дъва), {{lat-ga|tri}} (три), {{lat-ga|kvar}} (чєтꙑрє), {{lat-ga|kvin}} (пѧть) . {{lat-ga|ses}} (шєсть), {{lat-ga|sep}} (сєдмь), {{lat-ga|ok}} (осмь), {{lat-ga|naŭ}} (дєвѧть), {{lat-ga|dek}} (дєсѧть), {{lat-ga|cent}} (съто), {{lat-ga|mil}} (тꙑсѫща) ⁙ Рѧда вєщии каꙁаниꙗ жє дѣлꙗ оконьчаниѥ {{lat-ga|a}} симъ словєсьмъ доложєно ѥстъ
# Имѧ жє прилагатєльноѥ воиноу чрѣꙁъ a сѧ съконьчаѥтъ. Падєжꙗ и чисъла ꙗко имѧ сущєствитєльноѥ имѣтъ. Сравними бꙑти имєна прилагатєльнꙑꙗ чрѣꙁъ слово pli могѫтъ, ѥдино жє сихъ ꙗко главьно чрѣꙁъ слово plej. Тако: сь болии ѥстъ мєнє li estas pli granda ol mi.
# Мѣстоимєниꙗ личьнꙑ с҄и сѫтъ: mi (аꙁъ), vi (тꙑ, вꙑ), li (тъ), ŝi (та), ĝi (то), si (сѧ), ili (ти, та, тꙑ), oni (лица нє иматъ) ⁙ Притѧжатєльнꙑ иꙁ ихъжє съ доложєниѥмь оконьчаниꙗ {{lat-ga|a}} сътворѥнꙑ сѫтъ
# Имєна чисьлитєльнꙑꙗ количьствєнꙑꙗ сии сѫтъ: unu (ѥдинъ), du (дъва), tri (три), kvar (чєтꙑрє), kvin (пѧть), ses (шєсть), sep (сєдмь), ok (осмь), naŭ (дєвѧть), dek (дєсѧть), cent (съто), mil (тꙑсѧща). Сиꙗ сѧ имєна чисьлитєльнꙑꙗ въ порѧдъковꙑѧ прѣтворꙗютъ ащє придати имъ коньць ижє отъ имєнє прилагатєльнааго: a.
# Мѣстоимєниа личьнꙑꙗ сѫтъ: mi (аꙁъ), vi (тꙑ, вꙑ), li (тъ), ŝi (та), ĝi (то), si (сѧ), ili (ти, та, тꙑ), oni (лица нє имѣтъ). Притѧжѧтєльнꙑѧ иꙁъ сихъ сътворитъ, придаси имъ коньць имєнє прилагатєльнааго: a.
 
== молитва господьнꙗ єспєрантьскꙑ ==