Рѡсїискъ цѣсаръ ꙁъваниѥ: Difference between revisions
Content deleted Content added
нова страница ⁖ {{glag-name|имѧ=Ⱌⱑⱄⰰⱃⰵⰲⱏ ⱅⰺⱅⱐⰾⱏ}} {|style="{{float right}} width: 342px; border: 1px solid #000; back... ⁖ сътворєна ѥстъ |
No edit summary |
||
Line 9:
== съмꙑслъ ==
Тїтлъ кажєтъ имѣниꙗ · достоиньства · положєниꙗ владꙑкꙑ · и жє ѥщє источьникъ власти правити можєтъ · ꙁа напьсании блаꙁнꙑ мьщаахѫ лютѣ · сълоучи сѧ оубо въ лѣто 1650 Вєликъ Гдⷭ҇рь Алєѯсїи Мїхаиловищь гнѣва сѧ на пол҄ьсци чиновє ижє ѥго тїтлъ нє испльнь пьсали бѣшѧ да настоꙗниѥмъ вєлє оубити тꙑ<ref name="Исторія Русской Церкви" group="кладѧꙃь">{{Lat-ga|Исторія Русской Церкви / митрополїтъ ''Макарій''. — Санктпетербургъ : раꙁличьна, 1882—1883. — Кънига Ꙁ҃, отъдѣлъ В҃, т. В҃I, глава А҃, чѧсть А҃. — ISBN 5-7302-0828-6. — [https://www.sedmitza.ru/lib/text/436170/ Издательство Спасо-Преображенского Валаамского монастыря, 1994-1996].}}</ref> ⁙
== єтѷмологїꙗ ==▼
Слово '''цѣсар҄ь''' отъ латиньска словєсє '''caesar''' иꙁишьло ѥстъ ⁙ Такъ обраꙁъ нꙑнѣ съхранѥнъ ѥстъ въ єѵрѡпьскꙑихъ ѩꙁꙑкахъ ⁙ Прасловѣньско слово *cěsarь и нѣмьчьско слово kaiser отъ готьска слова kaisar иꙁишьли ѥстъ ⁙▼
== вєликъ и малъ тїтлъ ==
Line 33 ⟶ 30:
* Пришьдъ въторъ самоꙁъваньць рєчаашє сѧ ⁖ {{Lat-ga|се язъ Царь и Великій Князь Димитрій Ивановичь, всея Русіи и Московскія области великаго величества самодержецъ и вседержитель Российскаго Государства, Царь и Великій Князь Димитрій Иванович всея росіи, Богомъ хранимый и Богомъ избранный и Богомъ дарованный и Богомъ помазанный и над всѣми Ордами превознесенъ, старому Израилю уподобись, покровеніемъ десницы Вышняго Бога, едины подсолнечный Хрестьянскій Царь и многихъ Государствъ Государь и обладатель}} ⁖<ref name="Исторія титула государей Россіи (Є҃)" group="кладѧꙃь">{{Lat-ga|''А. Лакіеръ'' Исторія титула государей Россіи // Журналъ Министерства Народнаго Просвѣщенія. — 1847. — Чѧсть Н҃Ѕ, № А҃І. — С. РК҃Ѕ. — ISBN 978-5-458-12159-0. — [https://books.google.ru/books?id=VRIFAAAAYAAJ&pg=PA126#v=onepage&q&f=false Страница РК҃Ѕ].}}</ref>
* Васїлии Д҃ Їѡанновищь рода Шоуиска тїтлъ ꙗко Борїсъ имѣашє · по съмрьти жє Лъжєдимитрїꙗ В҃ тїтлъ Самодрьжьць<ref name="Тїтлъ Самодрьжьць" group="причитаниѥ">Сь тїтлъ ови дрєвлѥ имѣахѫ</ref> и въꙁѧ<ref name="Исторія титула государей Россіи (Ѕ҃)" group="кладѧꙃь">{{Lat-ga|''А. Лакіеръ'' Исторія титула государей Россіи // Журналъ Министерства Народнаго Просвѣщенія. — 1847. — Чѧсть Н҃Ѕ, № А҃І. — С. РК҃Ѕ—РК҃Ꙁ. — ISBN 978-5-458-12159-0. — [https://books.google.ru/books?id=VRIFAAAAYAAJ&pg=PA126#v=onepage&q&f=false Страница РК҃Ѕ], [https://books.google.ru/books?id=VRIFAAAAYAAJ&pg=PA127#v=onepage&q&f=false с. РК҃Ꙁ].}}</ref>
▲== єтѷмологїꙗ ==
▲Слово '''цѣсар҄ь''' отъ латиньска словєсє '''caesar''' иꙁишьло ѥстъ ⁙ Такъ обраꙁъ нꙑнѣ съхранѥнъ ѥстъ въ єѵрѡпьскꙑихъ ѩꙁꙑкахъ ⁙ Прасловѣньско слово *cěsarь и нѣмьчьско слово kaiser отъ готьска слова kaisar иꙁишьли ѥстъ ⁙
== причитаниꙗ ==
<references group="причитаниѥ"></references>
| |||