Блъга́рьскъ ѩꙁꙑ́къ или блъгарьщина и блъгарьскꙑ бъ̀лгарски езѝк ⚀ сѧ къ їндоєѵрѡпьска дрѣвєсє словѣньска вѣтвиꙗ южнословѣньсцѣ вѣтви оноситъ ⚄ Блъгарьскꙑ бєсѣдоуѭтъ ꙁємл҄и Блъгарїѩ Димократїѩ (6697 тꙑсѫщь людии ⚀ прѣпись 2001 лѣта) ⚀ чѧстьно прилєжѧщь Блъгарїи ꙁємлꙗхъ ГрькъМакєдонїѩ ⚀ а одѣлѥнꙑ островьци Тѷрцѣхъ (101 тꙑсѫща людии ⚀ 1965 ⚀ их бол҄ьши чѧсть ⁖ помаци ⁖ ижє блъгарє моуслимꙑ сѫтъ) ⚀ Роумꙑнїи (6700 людии ⚀ 2002· ꙁємлꙗ Банатъ) ⚀ Молдовꙑ (около 70 тꙑсѫщь людии ⚀ 1989) ⚀ южьнѣ Оукраинѣ (131 тс҃щ лд҃и ⚀ 2001) ⚀ Ѫгрѣхъ ⚀ Чєсѣхъ и Словѣньсцѣ⚀ и ꙁа Єѵрѡпꙑ границѥѭ АѤ҃Дѣхъ ⚀ Канадѣ (8 тс҃щ лд҃и) и Аѵстралїи ⚄ Блъгарьскꙑимь ѩꙁꙑкомь ꙗко бєсѣдꙑ главьномь срѣдьствомь сѧ бол҄ьшє 7 лєѡдръ лд҃и польꙃоуѭтъ

Ꙁападьнъ и въсточьнъ дїалєкти

Блъгарьска аꙁъбоукꙑ

исправлѥниѥ
 
 
Блъгарьскꙑ гласьнꙑ ꙁвѫци

Блъгарьска аꙁъбоукꙑ гражданьскꙑ аꙁъбоуквє основѣ сътворѥна ѥстъ ⁙ Боукъва Ѣ и Ѫ по 1945 лѣтѣ ꙁакономь иꙁнєсєна иꙁ аꙁъбоукъвє ѥстє

А а
/a/
Б б
/b/
В в
/v/
Г г
/g/
Д д
/d/
Е е
/ɛ/
Ж ж
/ʒ/
З з
/z/
И и
/i/
Й й
/j/
К к
/k/
Л л
/l/
М м
/m/
Н н
/n/
О о
/ɔ/
П п
/p/
Р р
/r/
С с
/s/
Т т
/t/
У у
/u/
Ф ф
/f/
Х х
/x/
Ц ц
/ʦ/
Ч ч
/tʃ/
Ш ш
/ʃ/
Щ щ
/ʃt/
Ъ ъ
/ɤ/
- ь
/ʲ/
Ю ю
/ju/
Я я
/ja/

ꙁьри такождє

исправлѥниѥ
 
Википєдїѩ ꙁнакъ
 
Викикладоу ꙁнакъ
Инꙑ видꙑ виждь
Викикладѣ