Отьць

(прѣнаправлѥниѥ отъ ⁖ Отчє ⁖)

Отьць ѥстъ члѣнъ сѣмиѩ и можєтъ бꙑти главоѭ родоу ⁙ Онъ иматъ чадъ:

Сии чада ꙁачинаѥтъ отьць от матєрє ⁙ Она сѫпрѫгъ отьца ѥстъ.

ꙁьри такъждє

исправлѥниѥ