Отьчє нашь

Ѻ҆ч҃е на́шъ/Ⱉⱅⱐⱍⰵ ⱀⰰⱎⱏ главьна молитва хрїстїанъ ѥстъ · ижє вѣроуѭтъ ꙗко самъ ѥѩ Їисъ Хрїстъ оучєникомъ иꙁглагола ⁙ Пьсана ѥстъ въ благовѣствованиꙗхъ отъ Матѳєꙗ и Лоукꙑ

⁖ Отьчє нашь ⁖ црькъвьнословѣньскꙑ

На многꙑ ѩꙁꙑкꙑ сꙗ молитва прѣложєна ѥстъ ⁙ Словѣньсцѣмь жє ѩꙁꙑцѣмь тако сѧ глаголѥтъ:

Отьчє нашь· ижє ѥси на нєбєсѣхъ ! Да свѧтитъ сѧ имѧ Твоѥ́ ·
да придєтъ цѣсарьствиѥ Твоѥ́ · да бѫ́дєтъ волꙗ Твоꙗ́ ꙗко на нєбєсє и на ꙁємл҄и;
хлѣбъ нашь насѫщьнъ даждь намъ дьньсь ·
и остави намъ длъгꙑ нашѧ ꙗкожє и мꙑ оставлꙗѥмъ длъжьникомъ нашимъ·
и нє въвєди на́съ въ искоушєниѥ · нъ иꙁбави нꙑ отъ лѫкаваѥго ⁙
ꙗко твоѥ́ ѥ́стъ цѣсарьствиѥ и сила и слава въ вѣкꙑ ⁙
Аминь

ꙁьри такождє

• Отьчє нашъ - Wikisource